Чем полезно для лося занесение его в Красную книгу? У ній пан Борейко підтверджує, що внесення лося до ЧКУ дозволить екологам створювати в місцях перебування цього виду заповідники, з метою «ефективно охороняти їх місця перебування», від себе додамо – поступово втілювати в життя пропаговану ним концепцію абсолютної заповідності. Зовсім абсурдно запропоновано боротися з браконьєрством – таксами підвищеного розміру і широким суспільним резонансом, адже людям більш шкода «червонокнижних», ніж звичайних видів тварин. І мабуть, найголовнішою «перемогою» пан Борейко вважає, що «червонокнижний» лось потрапив в «господарство Мінприроди». Адже воно так «піклується» про тварин, правда?

27.11.2018 Волинь, Нацпарк «Прип’ять-Стохід», що знаходиться в управлінні Мінприроди. Браконьєри незаконно добули лося, а на виклик прибула єгерська служба лісомисливського господарства. Маємо пару питань – де суспільний резонанс? Де демонстрація ефективної охорони в «господарстві Мінприроди» і царині Червоної книги? Це лише одна з багатьох демонстрацій недієвості існуючих мір боротьби з браконьєрством, і 130-тисячних такс в тому числі.  

Може досить бути лицемірами, і час визнати, що не здатне в Україні «господарство Мінприроди» забезпечити надійну охорону, адже і саме відомство визнає, що стан справ на природоохоронних територіях у нас незадовільний (Деталі "Заповідна прірва для мисливства"). Чому на території 22 Нацпарків та заповідників, де заборонене полювання, обліковується лише приблизно 350 лосів?  

Бо справа не в законослухняних мисливцях і користувачах мисливськими угіддями, ненависть до котрих так завзято культивує пан Борейко, а у відношенні держави до мисливської галузі і боротьби з браконьєрством.